Створення страховика починається з вибору страхового напряму та оцінки майбутніх зобов’язань. Для регулятора важливі не лише корпоративні документи, а й здатність установи приймати ризики та виконувати договори. Підготовка має пов’язати ліцензійний обсяг із фінансовою й організаційною моделлю.
Коли юридична особа стає страховиком
Стаття 11 Закону про страхування пов’язує набуття статусу страховика і права на страхову діяльність з отриманням відповідної ліцензії. Реєстрація товариства з бажаною назвою не завершує цей процес.
На початковому етапі перевіряємо вимоги до організаційної форми, власників та інших передумов заявника. Для діючої установи окремо оцінюємо, чи йдеться про початковий допуск або зміну вже дозволеної діяльності.
Продукти зіставляють із класами та ризиками
Закон розрізняє класи страхування життя й іншого, ніж страхування життя. Ліцензійний обсяг визначається з урахуванням обраних класів, ризиків та допустимих поєднань.
Назва продукту на сайті не завжди точно відображає його правову класифікацію. Наприклад, захист транспортного засобу та відповідальність, пов’язана з його використанням, потребують окремої перевірки змісту покриття.
Від договору до страхового зобов’язання
У проєкті визначаємо, як установа прийматиме ризик, розраховуватиме премію та виконуватиме виплати. Документи різних підрозділів мають описувати один продукт.
| Елемент | Питання для опрацювання |
|---|---|
| Покриття | Події, ризики, винятки й страхова сума |
| Тариф | Підхід до визначення ціни ризику |
| Зобов’язання | Оцінка майбутнього виконання договорів |
| Виплата | Приймання заяви, оцінка та врегулювання |
Ключові функції повинні працювати на практиці
Перевіряємо систему управління ризиками, комплаєнс, внутрішній аудит та актуарну функцію у застосовному для заявника обсязі. Для кожної функції мають бути визначені повноваження, незалежність і звітування.
Призначення особи в організаційній схемі недостатньо, якщо її роль не забезпечена процедурами й інформацією. Важливо показати, як керівництво отримує висновки та реагує на встановлені недоліки.
Пряме страхування й перестрахування розмежовують
Ліцензія на пряме страхування за відповідними класами передбачає визначені законом права щодо договорів та вихідного перестрахування. Вхідне перестрахування окремо враховується у ліцензійній моделі.
У плані бізнесу потрібно описати, яку частину ризику установа залишає та які відносини будує з перестраховиками. Саме згадування перестрахування не замінює перевірки договорів, контрагентів та впливу на фінансову стійкість.
Капітал і резерви виконують різні завдання
У підготовці оцінюємо застосовні вимоги до капіталу, платоспроможності та страхових зобов’язань. Статутний капітал не слід ототожнювати з усією системою фінансового забезпечення страховика.
Прогнози продажів зіставляємо з витратами, виплатами та потребою у ресурсах. Зростання кількості полісів повинно бути узгоджене зі здатністю компанії обслуговувати прийняті ризики, а не лише з планом маркетингу.
Як погоджується супровід страхової компанії
Для визначення обсягу робіт потрібні опис класів, структура власності та відомості про готовність команди. Окремо фіксуємо підготовку документів, опрацювання запитів і межі супроводу.
Вартість встановлюється індивідуально; виконання починається після 100% передоплати. Результат авторизаційного розгляду належить до компетенції НБУ, тому договір супроводу не містить обіцянки гарантованої ліцензії.